zoofirma.ru
24 березня 2018 0 Коментар

 

 

         

          Питання прийняття себе безпосередньо пов'язане з питанням формування гарної адекватної самооцінки, створення повноцінних і гармонійних відносин з собою, близькими та рідними людьми

     Люди часто думають, що оточуючі представляють собою велику цінність, ніж вони самі. Але що саме робить людей цінними? Яка суть людської «цінності» в сучасному світі? Дуже часто, стверджуючи, що людина чогось варта, ми користуємося словами, «тому що». Тобто інші люди, на нашу думку є «цінними» і варті чогось тому що:

  •    Відкриті і вміють спілкуватися (а я ні);
  •    Заробляють  багато грошей  (а я ні);
  •    Виявляють ініціативу і навіть здібності в роботі (а я ні) і так далі….

      Для того, щоб впевнитися у власній цінності, ми постійно намагаємося знайти  «тому що» і довести собі цю цінність -  впевнитися в тому, що і ми щось робимо добре. Однак хороше відношення до самого себе не потребує доказів якихось ваших дій.

      І один з найкращих способів навчитися поважати самого себе - це припинити визначати власну цінність виходячи з того, що і як ви робите. Коли людина зможе навчитися приймати себе таким, яким вона є, їй стане набагато простіше приймати і все те, що підносить їй доля.

     Що потрібно зробити, щоб знайти внутрішню гармонію і підвищити свою самооцінку і любити себе?

     Любов до себе треба плекати, пестити і леліяти. Слід зрозуміти для себе одну єдину річ: усі люди народжуються особливими. До тих пір, поки на людину не починає тиснути суспільство і думка оточуючих. Нам з дитинства починають нав'язувати шаблони, що правильно, а що ні. Ми розглядаємо глянцеві журнали, і розуміємо, наскільки ми далекі від ідеалу. Ми слухаємо історії з життя і відчуваємо себе недостатньо ерудованим.

     Навколишній світ такий, яким ми його бачимо самі. Головне - це прийняти себе таким, який ти є з усіма своїми недоліками. З плином життя ми можемо трансформуватися як особистість, змінюватися, працювати над собою, але ні в якому разі не слід зациклюватися на своїх недоліках. Полюбіть свої слабкості і ніколи не намагайтеся змінитися на догоду оточуючим. Починайте працювати над собою тільки тоді, коли ви самі цього захочете. Якщо люди ставлять вам умови, при яких ви будете їм подобається, то це означає, що ви ніколи їм не сподобаєтеся, щоб ви не робили.

     Ставтеся до оточуючих, як до себе коханої. Людина - істота соціальна і без спілкування більшість відчуває себе некомфортно. Щоб бути щасливим, не варто відштовхувати людей, слід ставитися до них з розумінням і повагою.

     Робіть все з любов'ю. Не бійтеся змін, слухайте своє серце і вирішіть для себе, щоб ви хотіли від життя. Якщо вас пригнічує робота, спробуйте повністю змінити сферу діяльності. Відкрийтесь новим переживанням і йдіть вперед.

    Навчіться правильно реагувати, якщо вам говорять компліменти. Не потрібно ставитися до похвали близьких і малознайомих людей скептично, замість цього краще просто подякувати. Звикнете і самі хвалити себе за найменші досягнення. Ніколи не називайте себе невдахою.

   Навчіться приймати допомогу друзів і родичів, коли вона вам необхідна. Крім того, ніколи не соромтеся своєчасно звертатися за консультацією до профільних фахівців, які можуть допомогти вам вирішити у вас проблему.

   Не потрібно постійно порівнювати себе з іншими людьми, тому що це призведе до появи у вас величезної кількості непотрібних комплексів. Запам’ятайте, що в світі завжди знайдуться люди, які будуть гарніше, розумніше або успішніше вас.

   Відчувайте свободу. Не сумуйте у вільний час: заведіть собі хобі. Не сидіть весь час вдома. Недарма, найстрашнішим покаранням є ув'язнення в камері-одиночці. Довге ув'язнення в чотирьох стінах призводить до депресії і психологічних розладів.

                         Прості поради на кожен день: будьте самим собою; не дружіть з людьми, яким ви не подобаєтеся; ставтеся до людей з розумінням і повагою; піклуйтеся про себе; не стримуйте емоцій, будьте собою; упевнена і успішна людина притягує до себе людей; любіть навколишній світ; насолоджуйтесь життям.

Використана література

 

  1. Образцова Н. Л. Самоучитель по психологи // Л. Н. Образцова. – Москва: АСТ, 2013. 320 с.
  2. Варій М.Й. Загальна психологія. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Центр учбової літератури, 2007.
  3. Дубравська Д.М. Основи психології: Навч. посібник. Львів: Світ, 2001.
19 січня 2018 0 Коментар

Як обрати професію ?

 

Як добре, коли в людини є

можливість вибрати собі

професію не за необхідністю,

а згідно  з душевними нахилами.

Алі Апшерон

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Досить часто перед багатьма випускниками постає питання в виборі майбутньої професії, перед ним так багато професій, але визначитися ну ніяк. Насправді це дуже добре, коли випускник задає собі таке питання, це свідчить про його психологічну зрілість. Гірше те, коли взагалі не задумується, і все байдуже, куди скажуть батьки туди й піде, а через роки виявиться, що ти взагалі ненавидиш свою професію. Тому дуже важливо розібратися, чого ж я хочу?

 

Професійно визначитись зазвичай складно двом категоріям учнів.

ü Перша – поки не знайшли для себе нічого цікавенького. Так склалось, що вчителі не змогли привити любов до певного предмету, тому таланти поки що сплять. Такі учні гарно вчаться, але особливо чимось не захоплюються.

ü  Друга – дуже активні як у навчанні, так і в різних видах діяльності. Їх цікавить все, вони відвідують одночасно п’ять гуртків, десять спортивних секцій, за що не беруться – скрізь досягають висот. Однак їм теж тяжко зупинити свій вибір на чомусь одному.

Як же розібратись у собі?

Перш за все, потрібно взяти папір, ручку та написати:

ХОЧУ - …(мені подобається, мені цікаво, мене захоплює)
МОЖУ - … (я вмію, я здатен, я маю навички)
ПОТРІБНО - … (затребуваність професії на ринку праці)

Що необхідно врахувати при виборі професії:

 

ü Інтереси;

ü Навички та вміння;

ü Професійний розвиток;

ü Цінності;

ü Бажана заробітна плата;

ü Тенденції в сфері зайнятості;

ü Чинники, що ускладнюють вибір професії.

 

Розглянемо з Вами  кожен пункт окремо:

 

  • Ø ІНТЕРЕСИ,  що мається на увазі? Тобто дайте відповідь на питання: що Вам подобається робити, чим Ви цікавитеся? Визначення інтересів надасть можливість спрямувативаші пошуки у потрібне професійне русло. Потрібно взяти чистий лист паперу і подумати над такими  питаннями (обов'язково потрібно писати):

 

ü Що Вам подобається робити тривалий час?

ü Як Ви проводите своє дозвілля?

ü Що приносить Вам задоволення?

ü Куди (на що) Ви більше спрямовуєте свій час, свою енергію, свій талант?

ü Що Ви робите охоче за власною ініціативою?

ü Які Ви маєте хоббі?

ü Чи хотіли б Ви, щоб Ваше хобі стало частиною вашої майбутньої професійної діяльності?

 

  • Ø НАВИЧКИ ТА ВМІННЯ мається на увазі проаналізувати необхідні вміння та навички.

Робочі навички можна поділити на 3 групи:

  • Основні (базові): вміння читати, писати, рахувати.
  • Професійні (технічні): навички та компетенції, пов'язані з технікою виконання; вони притаманні певній категорії професій і здобуваються під час подальшої освіти.
  • Надпрофесійні навички: навички ефективної взаємодії з іншими людьми у професійній обстановці. Наприклад, гнучкість, робоча етика, вміння знаходити підхід до людей переконувати, зберігати позитивне ставлення, вирішувати проблеми, працювати під тиском, працювати в команді, слухати й розуміти співрозмовника, проводити переговори, презентації, вести дискусії.

 

  • Ø ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК

Різні професії передбачають найрізноманітніші можливості професійно зростати, розвиватись, накопичувати професіоналізм. Зараз є сенс поміркувати в якому напрямку саме було б цікаво розвивати власну кар'єру. Можливість і напрямок професійного розвитку має безпосереднє відношення до перспективності професії і є важливим моментом у прийнятті рішення щодо її опанування.

 

  • Ø ЦІННОСТІ. Що таке цінності?

Цінності – це те, що є для Вас важливим, на що Ви орієнтуєтесь, коли приймаєте певні рішення, заради чого дієте, заради чого живете. Ви замислювалися над тим, що є найбільш важливим для Вас у майбутній професії?  Тобто Ви маєте визначити, що буде Вам приносити задоволення у Вашій майбутній роботі. Спробуйте визначити три найбільш важливі цінності для Вас.

 

  • Ø БАЖАНА ЗАРОБІТНА ПЛАТА

Заробітна плата при виборі професії не може відігравати вирішальну роль, оскільки зазвичай оплачується не професія, а посада, яку людина обіймає.

Розглядаючи фактор заробітної плати, необхідно звертати увагу на можливість кар'єрного зростання.

 

  • Ø МІСЦЕ РОБОТИ ТА РОБОЧЕ СЕРЕДОВИЩЕ

Обираючи професію, важливо уявляти, де і як саме ти будеш працювати, яким буде твоє повсякденне оточення, ритм та специфіка роботи, графік роботи.

 

  • Ø ТЕНДЕНЦІЇ В СФЕРІ ЗАЙНЯТОСТІ

Обираючи професію, обов'язково варто взяти до уваги, чи є на цю професію попит на ринку праці. Цю інформацію можна знайти, відвідавши будь який спеціалізований сайт або переглянувши журнал чи газету з пропозиціями роботи проаналізувавши, у працівниках якої професійної потреби сфери є потреба.

 

  • Ø ЧИННИКИ, ЩО УСКЛАДНЮЮТЬ ВИБІР ПРОФЕСІЇ
  1. Відсутність всебічної інформації про різні професії;
  2. Орієнтація на престижну професію;
  3. Неможливість порадитися з батьками;
  4. Переконання, що професія обирається одна на все життя;
  5. Ототожнення улюбленого предмета в школі з професією;
  6. Вплив засобів масової інформації;
  7. Вибір професії під впливом групи, товаришів;
  8. Наслідування професії кумира, свого ідеалу;
  9. Ускладнені сімейні обставини;

10. Відсутність само розуміння, невміння або небажання розбиратися в своїх особливостях;

11. Неадекватна самооцінка, надто завищена чи занижена;

 

Отже, вибір професії - це, перш за все, ваш вибір. Обираючи професію, ви обираєте не тільки спосіб, яким ви зароблятимете на життя, але і спосіб життя. Легковажний вибір професії тільки за її зовнішніми проявами, без урахування її внутрішніх вимог, обмежень і різного роду зобов'язань - це експеримент, який може коштувати дуже дорого не тільки вам, але й оточенню. А відповідальність ляже тільки на ваші плечі. Таким чином якщо ви ставите собі питання про вибір професії - значить, це питання для вас актуальне і вибирати треба зараз. Будь-яке серйозне рішення мусить продумано будуватися на об'єктивній інформації.

             

Використані джерела

  

  1. Беженар, Г. Ким бути : діагностика професійних намірів учнів / Г.Беженар // Школа. – 2011. – № 7. – С. 69-74.
  2. Біскало, Л. Г.Впевнено крокую в майбутнє : профорієнтаційний тренінг для учнів 9-10 класів / Л. Г. Біскало // Шкільному психологу. Усе для роботи. – 2017. – № 8. – С. 32-37.
  3. Богатирчук, Ю. Особливості та специфіка профорієнтаційної роботи служби зайнятості з учнями / Ю. Богатирчук // Заступник директора школи. – 2013. – № 10. – С. 14-23.
  4. Бойко, Ю. А. Не помилися з вибором! / А. Ю. Бойко // Позакласний час. – 2013. – № 1/2. – С. 45-53.

 

26 листопада 2017 0 Коментар

Підліткова агресія: причини, способи подолання.

      Що може стати причиною підліткової агресії і як з нею боротися? Підліткова агресія найчастіше проявляється у відповідь на несприятливе середовище, в якій він знаходиться. Варто визнати, що основна причина криється у ставленні до них батьків і найближчих родичів. Відсутність любові і турботи, неконструктивна критика, надмірний тиск і контроль, постійні стреси породжують озлоблені ставлення до навколишнього світу. Підліток прагне швидше подорослішати, але емоційно залишається дитиною. Тому батькам в цей період особливо важливо дотримуватися тонку грань: ставитися до нього, як до дорослого, але й не забувати виявляти почуття і турботу. Агресія в підлітковому віці, скоріше, не напад, а захисна реакція на дії, спрямовані проти нього. Часто всі ці відчуття утрирувані, через надмірної емоційності та вразливості.

     Варто визнати, що батькам досить складно навчитися правильно реагувати на поведінку дитини. Вони не просто виявляються психологічно непідготовленими, а й зовсім не можуть впоратися з масою побутових проблем. Але, як кажуть: «попереджений, а значить, озброєний», тому ми позначили найчастіші причини виникнення підліткової агресії і дамо кілька порад, як з нею боротися.

Причини підліткової агресії.

     Існує кілька типів причин виникнення агресії у підлітків:

  • сімейні;
  •  особистісні;
  •  ситуативні.

Сімейні причини агресії

     Далеко не в кожній родині культивується правильний підхід до виховання дітей. Це, безсумнівно, мінус батьків, але й вони залежні від безлічі факторів і часто не в змозі стримувати і контролювати себе. У будь-якому випадку треба знати, яка поведінка батьків може привести до виникнення агресії у дітей в підлітковому віці:

  • Байдужість і вороже ставлення до дитини
  • Неприйняття (нежданий дитина), брак любові і її проявів
  • Надмірний контроль і опіка
  • Байдужість до життя підлітка
  • Відсутність емоційного зв’язку
  • Приниження і образа, особливо публічні
  • Придушення емоцій дитини і будь-яких проявів самостійності

Особистісні причини

     Ці причини можуть виникати як самі по собі, так і як наслідок сімейних обставин та впливу оточення:

  • Страх, очікування найгіршого
  • Невпевненість в безпеці
  • Гормональна неврівноваженість, зважаючи періоду статевого дозрівання
  • Дратівливість і образливість, як результат невпевненості в собі
  • Відчуття своєї провини в чомусь
  • Почуття самотності

Ситуативні причини

     Найчастіше пов’язані з конкретними ситуаціями, що мають місце бути в житті підлітка в конкретний період часу:

  • Перевтома, як результат фізичного і розумового навантаження
  • Хвороба
  • Неправильний раціон харчування
  • Надмірне захоплення комп’ютерними іграми
  • Локальні неприємні ситуації в сім’ї

     Способи боротьби з підлітковою агресією?

     Варто визнати, що єдиного рішення цієї проблеми не існує. Насамперед треба визначити, що могло стати причиною виникнення агресивної поведінки у підлітка. Грунтуючись на цьому, ви зможете визначити, що необхідно змінити в своїй поведінці, оточенні дитини.

Запам’ятайте, головна ваша задача, як батьків — звести до мінімуму прояви агресії, а значить, забезпечити максимально комфортні умови для нього або змінити свій стиль виховання.

Найчастіше батьки стають причиною виникнення агресії у дитини, тому варто почати з виховання самого себе:

  1. Давайте можливість підлітку вирішувати, проявляти ініціативу або ж у всьому враховуйте його інтереси.
  2. Виключіть агресію в родині. Проаналізуйте стосунки зі своєю другою половиною на наявність агресивних випадів.
  3. Перенаправьте підліткову агресію в корисне русло, наприклад, в спорт.
  4. Частіше розмовляйте з дитиною в якості одного. Не вказуйте що робити, візьміть на себе роль мудрого наставника, який радить, але не засуджує.
  5. Частіше хваліть дитину, це вселить у нього впевненість.
  6. Поважайте його вибір, навіть якщо він здається вам неправильним.

 

                          Практичний психолог  Мельник Л.О.

05 листопада 2017 0 Коментар

 

 

 Самоушкодження (селф-харм),що це таке, і з чим його їдять.

 

       Самоушкодження (англ. self-harm) - це умисна спроба завдати собі будь-якої шкоди, яка, в більшості випадків, не має на меті здійснення суїциду.

       Найбільш поширеним є спричинення собі фізичної шкоди. Зазвичай самоушкодження здійснюється шляхом нанесення собі порізів, обпікання шкіри, зловживання медикаментами або навіть за допомогою ударів головою об стіну.

       В останні роки зростає кількість підлітків, що заподіюють собі ушкодження. Можна сказати, з’явилася «мода» на Селф-Харм. Підлітки наносять собі порізи ножами і бритвами, що дозволяє їм заглушити психологічну біль і негативні переживання. Фізичний біль допомагає підліткам отримати контроль над емоційним станом.

       Створюються навіть спеціальні інтернет-ресурси для любителів порізів. Учасники форумів і груп у соціальних мережах знімають на фото і відео процес нанесення самоушкодження і викладають ролики і знімки в мережу.

ГРУПИ РИЗИКУ:

 

     Підлітки можуть наносити собі ушкодження з двох причин:

  • спроба придушити емоції і піти від негативних переживань;
  • спроба викликати які-небудь емоції (іноді діти підліткового віку відчувають власну бездушність і прагнуть відчути себе живими).

Фактори, що провокують самоушкодження, такі:

  • негативна обстановка в сім’ї, наприклад, постійні конфлікти між батьками;
  • зайвий перфекціонізм підлітка;
  • вплив однолітків, які можуть вважати селф-хармінг проявом власної унікальності і несхожості на інших;
  • сексуальне насильство;
  • наявність невротичного розладу;
  • формування залежності, при якій нанесення ушкоджень і заподіяння собі болю стає способом позбутися від гнітючих переживань.

      Часто підліток не може сказати, з яких причин завдає собі ушкодження. Частина підлітків дійсно займаються селф-хармінгом, щоб спробувати маніпулювати оточуючими. При цьому порізи досить тонкі і не досягають глибоких шарів шкіри. Головним «маяком», що вказує на демонстративність поведінки, є наявність порізів на помітних місцях і прагнення викликати провину або жалість. Однак не варто лаяти підлітка: самоушкодження в будь-якому випадку сигналізують про глибинність тілесних проблем. До того ж, частіше демонстративність в селф-хармінгу відсутня і підліток прагне заховати шрами і не прагне обговорювати проблему з родичами.

Допомога підлітку

        Допомогти підлітку можна наступними способами:

  1. Якщо батьки помітили наявність самопорізів, вони не повинні вдавати, що нічого не відбувається. Важливо поговорити з дитиною, відкрито обговорити проблему.
  2. Необхідно звернутися до психолога. Батьки можуть піти на перший прийом без дитини, щоб отримати консультацію щодо своїх майбутніх дій.
  3. Батьки повинні відмовитися від тиску на підлітка і не пред’являти до нього завищених вимог.

        Зазвичай робота з психологом потрібна для того, щоб вибудувати в сім’ї довірчі відносини. Якщо емоційна підтримка з боку батьків і довіра в сім’ї відсутні, проблему вирішити не вдасться.

        Самоушкодження – досить серйозна проблема, яку ні в якому разі не можна замовчувати. Якщо у вашого родича або друга є самопорізи, не осуджуйте його і не кажіть, що він робить це щоб привернути до себе увагу. Допомогти може щира розмова, в ході якої слід донести до людини, що йому потрібна професійна допомога.

Як зупинитися підлітку від самоушкджень?

 

КРОК 1: ДОВІРСЯ КОМУСЬ

     Якщо ви готові отримати допомогу в боротьбі з самоушкодженням, насамперед довірте свій секрет кому-небудь. Може бути дуже страшно зізнатися в тому, що ти так ретельно приховувала, але це може принести величезне полегшення - розповісти, через що ти зараз проходиш.
     Вирішити, кому можна довірити таку особисту інформацію, буває складно. Вибрати когось, хто не розголосить всім підряд або чи не спробує керувати твоїм відновленням. Запитай себе, хто приймає і підтримує тебе - це може бути подруга, вчитель, консультант або родич. Втім, не обов'язково вибирати когось з близького оточення, з кола друзів і сім'ї. Часто буває легше поговорити з людиною, котра зможе поглянути на ситуацію з боку і зберігати об'єктивність.

     Як говорити про це? Фокусуйся на своїх почуттях. Замість того, щоб розповідати викликають подробиці самоушкодження - як і що ти робиш, щоб нашкодити собі, - розкажи про почуття або ситуаціях, які призводять до цього. Так людина, якій ти довіряєш, зможе краще зрозуміти тебе і твої потреби. Ти хочеш отримати допомогу чи пораду? Або просто хочеш поділитися секретом, щоб не тримати все в собі?

КРОК 2. РОЗБЕРИСЯ, ЧОМУ ТИ РІЖЕШ СЕБЕ (АБО НАНОСИШ ІНШІ ТРАВМИ)

- Навчися справлятися зі стресом і гнітючими емоціями.
Розуміння причин, які змушують тебе робити це, - найважливіший крок до відновлення. Зрозумівши, яку функцію виконує для тебе самоушкодження, ти зможеш знайти інші способи отримати необхідне, які, в перспективі, зменшать твоє бажання шкодити собі.  
       Пам'ятай, що частіше
за все самоушкодження - це спосіб впоратися з емоційним болем. Які почуття викликають у тебе бажання порізати або травмувати себе? Смуток? Гнів? Сором? Самотність? Вина? Спустошеність? Навчившись дізнаватися почуття, які викликають хворобливі відчуття, ти зможеш почати пошук більш здорових альтернатив.

- Будь на зв'язку зі своїми почуттями.
Якщо тобі складно визначити почуття-тригери, які провокують самоушкодження, може бути, потрібно попрацювати над розумінням емоцій, тобто навчитися впізнавати, що ти відчуваєш і чому. Емоційна обізнаність передбачає можливість визначати і висловлювати свої почуття від моменту до моменту і бачити зв'язок між своїми почуттями і діями.
Ідея про те, щоб звертати увагу на свої почуття - замість того, щоб відгороджуватися від них або скидати пар через самоушкодження, - може здатися лякає.
     Тобі може здаватися, що біль і страх захлиснуть тебе, але якщо ти не будеш намагатися засуджувати і карати себе, то скоро помітиш, що вони вщухають і змінюються іншими емоціями.

КРОК 3: ЗНАЙТИ НОВІ СПОСОБИ СПРАВЛЯТИСЯ З НЕГАТИВНИМИ ЕМОЦІЯМИ

            Самоушкодження допомагає впоратися з почуттями, так що якщо ти збираєшся припинити його, потрібно знайти альтернативні способи реакції на ситуації, в яких хочеться порізати або травмувати себе.

           Якщо тобі потрібно висловити біль і сильні емоції, спробуй:
- малювати, розфарбовувати або просто патякати на великому аркуші паперу червоною фарбою або чорнилом,
- писати в щоденник,
- скласти вірш або пісню, щоб розповісти про почуття,
- записати всі негативні почуття, а потім порвати папір на дрібні клаптики,
- послухати музику, яка відображає те, що ти відчуваєш.

Якщо ти намагаєшся заспокоїтися, спробуй:
- прийняти ванну або гарячий душ,
- потискати кішку або собаку, пограти з нею,
- загорнутися в теплу ковдру,
- помасажувати собі шию, руки і ступні,
- послухати заспокійливу музику.

Якщо ти відчуваєш себе самотнім або взагалі нічого не відчуваєш, спробуй:
- подзвонити подрузі або другові (і зовсім не обов'язково говорити про селф-Кармія)

- прийняти холодний душ,
- покласти кубик льоду на згин ліктя або коліна,
- пожувати щось з дуже вираженим смаком - гострий перець, м'яту, шкурку грейпфрута і т.п.
- вийди на сайт психологічної допомоги, пообщайся в чаті.

Можливі заміни відчуттям від порізів:
- зроби червоним фломастером позначки там, де ти зазвичай ріжеш,
- проведи льодом по тих місцях, де ти зазвичай ріжеш,
- одягни гумку на зап'ясті, руку або ногу, і клацай їй, замість того, щоб різати або бити себе.

Професійна допомога.
     Можливо, в боротьбі зі звичкою в самоушкодження тобі також знадобиться професійна допомога і підтримка, Пошукай і цю можливість. Спеціаліст може допомогти тобі розробити нові способи справлятися з проблемами і зрозуміти причини, які призводять тебе до само ушкодження.

     Самоушкодження не виникає з нізвідки. Це зовнішній прояв внутрішнього болю, який часто йде корінням в далеке минуле або раннє дитинство. Часто воно стає відповіддю на пережите насильство, негативне сприйняття свого тіла або інші травматичні ситуації, в тому числі ті, про яких ти не пам'ятаєш і  або з якими не бачиш зв'язку.

      Пам’ятайте: якщо людина поділилася з вами своєю проблемою, не можна його висміювати або нехтувати його переживаннями, це може призвести до стресу і появи нових порізів

Контакти

  • Тел/Факс: +38 (044) 540-69-06

Ми в соціальних мережах: