zoofirma.ru
18 жовтня 2018 0 Коментар

 

 

"Вміння спілкуватися з людьми - це такий же товар, що купується за гроші ,

 як цукор або кава. І я готовий платити за це вміння більше,

 ніж за будь-який інший товар у цьому світі".

Дж. Д. Рокфеллер

 

 

Як правильно спілкуватися з людьми? Адже всі різні, до кожного потрібен свій підхід, та й не всім дано бути хорошим співрозмовником. Насправді, існують правила, які допоможуть вам добре спілкуватися з будь-якою людиною, вони підійдуть для формальних і не дуже ситуацій.

Як правильно спілкуватися з людьми

  • Будьте ввічливі — хоч це й очевидно, але варто нагадати про це правило. Не переходьте на "ти" завчасно, особливо у формальній ситуації, не вживайте жаргон і сленг там, де не треба, і вже того більше не використовуйте лайки. Лаятися можна якщо ви один у своїй квартирі й вам на ногу впала шафа, у цьому випадку практично будь-яка реакція допустима, а коли навколо вас люди, краще стежити за своєю мовою.
  • Продемонструйте вашому співрозмовнику, що він для вас важливий — звертайтеся до нього на ймення (та по батькові, якщо він вищий за статусом або старший), підкреслюйте важливість того, що він говорить, навіть якщо не згодні «Так, це дійсно вагомий аргумент , але зверніть увагу ось на що … », це значно краще ніж« Що за нісенітниця?! Слухай мене, я знаю, як треба». Слухайте, що говорить ваш партнер і будьте до нього уважні, не треба, поки ви розмовляєте, намагатися телефонувати комусь ще або перевіряти свою електронну пошту.
  • Умійте визнавати свої помилки — звалювати на інших власні промахи, досить простий спосіб заробити недоброзичливців, а от якщо ви визнаєте свою вину, то покажете себе з кращого боку. Визнати, що вона була не права може далеко не кожна людина, тому в очах інших ви підніметеся на сходинку вище тільки в тому випадку, якщо були завжди праві й знали, як краще, а й у разі помилки - визнали її.
  • Будьте доброзичливі — можливо в компанії старих друзів їдкі жарти, глузування, шпильки й доречні, а от з новим знайомим не варто з поспішати з такими речами. Він, поки не відчуває себе з вами в безпеці, і може вас неправильно зрозуміти, так що жарт, який ви вважаєте невинним, може сильно його вразити. Тим більше не варто погрожувати. Наприклад, можемо розібрати ситуацію з комунальними службами, якщо необхідно викликати сантехніка. Сарказм: «Чи не кинете ви нарешті пити й займатися марними речами та не зловите зараз же приїхати, тому що мене ось затопить?!». Загрози: «Так, якщо ви зараз же не прийдете мені лагодити труби, я вас засуджу, якого біса я повинен сидіти без води, поки ви там прохолоджуєтеся?!!» Правильний варіант: «Добрий день, у моїй квартирі прорвало водогінну трубу й прямо зараз затоплює підлогу. О котрій годині зможе приїхати ваш сантехнік і що я можу зробити до його приїзду?»
  • Будьте чесні — говорить те, що дійсно думаєте. У багатьох людей гарна інтуїція, і нещирість вони вгадують дуже легко. Ви самі не помітите, як вас видасть ваше тіло, якщо будете лукавити. Будьте дорослою відповідальною людиною й не обманюйте інших, говоріть чесно «я не хочу цього робити» або «мені це не подобається».

Так як ви прагнете навчитися правильно спілкуватися (саме спілкуватися, а не просто говорити), важливо стежити не тільки за своєю мовою, але й слухати партнера. Не перебивайте його, спонукайте говорити далі — кивком, зацікавленим поглядом, усмішкою. Якщо вам здається, що міркування інших людей нецікаві або помилкові, не поспішайте засуджувати чи критикувати їхні думки. Кожна людина має свої погляди на життя, і вам треба це визнати. Навчитися спілкуватися з людьми — значить успішно будувати контакти з різними співрозмовниками. Спробуйте зрозуміти, чому вони думають інакше — задумуючись над тим, що чуєте, ви показуєте свій інтерес до людини — а це приємно всім без винятку. Постійно тренуючи навик спілкування з різними людьми в різних ситуаціях, ви обов’язково досягнете своєї мети й будете цікавим співрозмовником. Головне — пробувати, і все вийде!

 

Список використаних джерел

1. Бороздіна, Р. В. Психологія ділового спілкування / Р. В. Бороздіна. - М. : ИПФРА-М, 2006. - 224 с.

2. Володіна, Л. В. Ділове спілкування і основи теорії комунікації / Л. В. Володіна, О. К. Карпухіна. - М., 2008.

3. Деркач, А. А. Психологія розвитку професіонала / A. А. Деркач, В. Р. Зазыкин, А. К. Маркова. - М : РАГС, 2010. - 124 с.

 

01 вересня 2018 0 Коментар

 

     

 

 У початковий період навчання студентів відбувається процес адаптації до умов навчання. Процес адаптації першокурсників до умов навчання є складним та багатогранним, зумовлений взаємодією психологічних, соціальних і біологічних факторів. Студенти-першокурсники в перші тижні навчання відчувають задоволення від досягнення важливої мети  –  вступ до  навчального закладу. Вони покладають серйозні  надії на те, що зможуть ефективно навчатися й, у такий спосіб, готуватися до важливої професійної діяльності. Однак трохи згодом, через кілька місяців після вступу, значна кількість першокурсників починає відчувати певні дискомфортні переживання, основною причиною яких є труднощі, що виникають під час навчання. Цей період триває, як правило, протягом усього першого року навчання й для більшості студентів-першокурсників завершується успішною соціалізацією.

     Найбільшою проблемою адаптації підлітків  до умов навчання в навчальному закладі є проблеми, такі як: закомплексованість, підвищений рівень тривожності, почуття ворожості, несформованість Я-образу, статево - рольової ідентичності, домінування залежності в поведінці, імпульсивність, занижена самооцінка, Усе це певним чином впливає на статус у колективі, успішність, поведінку, взаємостосунки з однолітками, викладачами.

  

Пропоную кілька кроків щодо адаптації першокурсників:

 

     Не очікуйте опіки, а розраховуйте на дружню підтримку близького оточення, яка надасть Вам відчуття рівності, потрібності та незалежності, тому:

1. Зверніться по допомогою для того, щоб вільно орієнтуватися на території навчального закладу.

2. Не допускайте зайвої опіки, намагайтеся стати самостійним в обслуговуванні.

3. Прагніть виконувати посильну й цікаву роботу.

4. Не уникайте тих, хто готовий прийти Вам на допомогу.

5. Активніше намагайтеся отримати потрібну вам інформацію та нові знання.

6. Не створюйте емоційну напругу у стосунках із одногрупниками, намагайтесь завжди бути приязним і доброзичливим.

7. Змістовно проводьте свій вільний час із іншими студентами, знаходьте хороших друзів.

8. Будьте оптимістом, вірте у свої можливості й пам'ятайте, що ви потрібні іншим людям.

9. Сміливіше відповідайте на запитання, беріть участь в обговоренні - це допоможе Вам пов'язати нову інформацію з тим, що Ви вже знаєте.

10. Під час виникнення непорозумінь користуйтесь послугами відділів, які опікуються студентами (соціальний педагог, психолог).

                Бажаю кожному студентові  успіхів у новому навчальному році, знайти нових друзів, порозумітися з викладачами та одногрупниками, постійно вдосконалюватися і, головне, бути в гармонії з собою.

 

16 травня 2018 0 Коментар

 

«Хто в страху живе - той гине від страху»

Леонардо да Вінчі

 

 

       Підлітковий вік характерний тим, що в ньому розквітають ті страхи, насіння яких були закладені раніше. Підліток не так часто відчуває гострий страх, але тривога може стати постійним фоном. Він може турбуватися з-за того, що «раптом» станеться нещастя з ним або з його близькими. Або ж відчувати нав’язливі сумніви в тому, чи зачинені двері, чи вимкнені плита і праска. Або міркувати про те, чи не призведуть його слова і дії до втрати відносин, важливих для нього. У підлітковому віці зустрічаються будь-які страхи: від страху мимовільного сечовипускання до страху спізнитися; від страху темряви до страху війни. У найнесприятливішій ситуації несприятливій обстановці знаходяться підлітки, у яких порушений контакт із батьками. В цьому випадку вони втрачають впевненість у собі, стають недовірливими й підозрілими. Так, в сім’ї можуть бути періодичні конфлікти, розмови «на підвищених тонах», але вони далеко не завжди означають, що контакт втрачено. Якщо ви можете поговорити з підлітком духа в душу, якщо більшу частину часу ви спілкуєтеся мирно – значить, у нього є міцна підтримка у вашій особі.

 

 

Причини виникнення:

Біологічні причини, які пов'язані з особливістю нервової системи підлітків, посиленням емоційної чутливості.

Соціальні причини, серед яких: страх бути неприйнятим у групі, похилий вік батьків (страх смерті) та ін.

Психоемоційні причини, зумовлені великою кількістю заборон, конфліктними стосунками з батьками й всередині групи однолітків, психологічними травмами тощо.

Приховані форми агресії сприяють зародженню страхів, серед цих форм можна відзначити роздратування, провину, підозрілість.

Підлітковий страх відрізняється від фобій, які охоплюють дітей в дошкільному й молодшому віці. Відмінною рисою є збільшення числа соціальних страхів і зменшення фобій.

Як же боротися зі своїми страхами?

Навіть самі сміливі та впевнені у собі люди відчувають страхи. Коли вас охоплює страх, необхідно:

1.     Визначити страхи й невпевненості. Скласти список

Перший крок до ліквідації страху - його визнання. Для себе необхідно визначити, що саме змушує боятися: невдача? Відмова? Страх виглядати безглуздо? Після того, як страх буде визначений, потрібно сісти й подумати, чому ви боїтеся. Чи страхи є логічними, чи вони є просто продуктом ваших емоцій?

2. Перестати "надумувати"

Звичайно, це гарна звичка - обдумати ситуацію перед прийняттям важливого рішення. Але надто велике "думання", насправді, віддаляє вас від конкретних дій. Якщо ви не будете діяти, ви ніколи не рушайте вперед.

     3. Знайти в собі сильні сторони

Коли ви нагадаєте собі про те, що у вас гарно виходить, і про те, що вам подобається в собі, ви отримаєте більше довіри й впевненості, а отже почнете відпускати свій страх.   

    4. Тренуватися та гарно харчуватися

Усі ми знаємо, що фізичні вправи й здорова дієта дуже корисні для нашого організму. Здоровий спосіб життя також може поліпшити настрій та змусить почуватися спокійніше, збалансованіше й впевненіше. А це, насамперед, правильний спосіб перемогти занепокоєння і невпевненість. 

    5. Ставте собі мету

Без мети здається, що життя немає сенсу. Визначення мети може дати конкретний напрям та змусити піднятися над своїми страхами й дозволить досягти в житті того, чого ви самі бажаєте. Крім того, при досягненні поставленої мети, ви кожного разу отримуєте ще більше впевненості у собі.

Страх - це продукт розуму й внутрішньої боротьби. Він немає нічого спільного із навколишнім світом.

 

Список використаних джерел

 

  1. Ольховецький С.М. Шляхи подолання страхів в підлітковому та молодшому юнацькому віці // Міжнародна науково-практична конференція молодих науковців „Психологія сучасності: наука і практика”.-Одеса.: ПДПУ.- 2004.- Ч.2. - С.38-42.
  2. Ольховецький С.М. Психологічні чинники страхів в підлітковому та молодшому юнацькому віці // Конференція молодих вчених “Науковий часопис: психологічні науки”.- Київ.: НПУ імені  М.П. Драгоманова.- 2004.- Серія 12, ІІ випуск.- С. 92-97.
  3. Эберлейн Г. Страхи здоровых детей / Г. Эберлейн. – М. : Знание, 1981. -192 с.

 

19 квітня 2018 0 Коментар

 

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

      Дуже часто батькам важко знайти мову зі своєю дитиною, а підлітку важко зрозуміти батьків, і в результаті виникають конфлікти. Проблеми у спілкуванні батьків та дітей безперервно супроводжують їх відносини.  Майже  в кожній сім'ї трапляються конфлікти та проблеми в стосунках між батьками та дітьми. Від цього нікуди не подітися, але розрив між поколіннями суттєвий і дає про себе знати. Труднощі в спілкуванні з батьками  - це не обов'язково безвихідь. Ти можеш знайти інший шлях.

     Чому виникають протистояння з батьками?

     Твоїм батькам може бути важко пристосовуватися до того, як ти міняєшся й перетворюєшся в людину, яка вже може самостійно приймати рішення й має свій власний погляд. Звичайно, батьки радіють, що ти мужнієш, стаєш самостійним, просто вони сприймають тебе ще як дитину, про яку вони піклувалися й ростили, і за яку в дитинстві приймали більшість рішень. З часом вони звикнуться, що ти вже не маленька дитина та маєш право на власну думку, і що твій погляд на речі може відрізняти від їхнього. Постарайся порозумітися з батьками та знайти спільну мову, компроміс завжди можливий.


              Що зробити, щоб тебе розуміли батьки?

     По-перше, задумайся: ти вважаєш себе дорослою, а ображаєшся - то по-дитячому! Може, батьки мають рацію? Не буває так, щоб людина раптом взяла й подорослішала. Фізіологічно ти змінюєшся, причому стрімко, але почуття й емоції так просто не змінити. Вони часто залишаються дитячими, у цьому вся біда. Є й інша сторона домашнього нерозуміння. Давай проведемо експеримент. Розкажи вголос про будь-який зі своїх конфліктів  батькам. А тепер згадай, скільки разів ти вжила слова «я» і «мене». Запитаєш, чи має значення, які слова говорити? Діти часто бачать тільки себе й свої власні проблеми, а про чужих не думають. Але доросла людина думає й про інтереси інших, намагається зрозуміти чужу точку зору. Ти зможеш сміливо назвати себе дорослою лише тоді, коли сама почнеш турбуватися про батьків, а не навпаки. Тільки так ти зумієш довести, що вже не маленька  дитина, а доросла, серйозна особистість.

     По-друге, перш ніж заводити сварку з батьками ЗУПИНИСЬ і ПОДУМАЙ.  Спілкування з батьками можна порівняти до водіння автомобіля. Коли ти за кермом і бачиш на дорозі перешкоду, то не здаєшся, а шукаєш інший шлях.

     По-третє, уникай двозначних фраз. Пам'ятай, що деколи батьки розуміють твої слова зовсім інакше.

     По – четверте ти повинен показати, що тобі можна довіряти, що ти тримаєш слово! Наприклад, твої батьки вимагають, щоб ти негайно прибрав кімнату, але саме зараз показують твій улюблений фільм. Домовся з батьками, що, одразу після перегляду фільма ти прибереш у своїй кімнаті, і дотримайся свого слова. Вони зрозуміють, що ти дійсно можеш тримати слово і будуть тобі довіряти більше.

     Отже,  не забувай, що твої батьки теж були підлітками, і вони, можливо, відчували теж саме, що й ти зараз, тому ти завжди можеш спитати в них поради та дізнатися, як вони вирішували свої підліткові проблеми.

 

Список використаної літератури

  1. Кле, Мишель. Психология подростка. - М.: Педагогика, 1991. -171, с.
  2. Копець Л. В. Психологія особистості. - К. : Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", 2007. - 458 с.
  3. Кравченко Т. "Життєві сценарії" сім'ї та їхній вплив на соціальний розвиток особистості // Педагогіка і психологія. -2002. -№ 1-2. - С. 61-67
  4.  Крайніков Е. В.Психологія розвитку: Словник-довідник. - Київ: Арістей, 2004. - 257 с.

 

Контакти

  • Тел/Факс: +38 (044) 540-69-06

Ми в соціальних мережах: