zoofirma.ru
19 вересня 2017 0 Коментар

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

       Мотивація підлітка - те, що спонукає його рухатися в тому чи іншому напрямку. Наприклад:увчитися, розвиватися, набувати, домагатися, проявляти ініціативу, ділитися з іншими й т. д.

Особливості мотивації в підлітковому віці

Подібні проблеми виникають у будь-якої людини. Змусити себе йти до поставленої мети й не зійти з наміченого шляху важко й дорослому. Що тоді говорити про дитину, та ще в період протестів і пошуків себе як особистості в підлітковому віці. Багато батьків стикаються в цей період із погіршенням не тільки у відносинах з підлітком, але й з повною відсутністю бажання раніше слухняного й старанного учня до занять.

Як же зробити так, щоб у підлітка не пропадав внутрішній стимул пізнавати нове, незалежно від того, скільки зусиль треба буде для цього докласти? Як сформувати мотивацію до навчання  який вважає, що вчитися нудно?  Подані рекомендації в цій статті, допоможуть батькам заохотити до навчання свого нащадка.

 Рекомендації для батьків

 щодо підвищення мотивації навчання учнів підліткового віку

 

1. Не заважайте підліткові вчитися самостійно.

2. Навчальна праця цікава тільки тоді, коли вона різноманітна. Не повторюйте вдома шкільну систему.

3. Будь-яка людина виконує роботу із задоволенням тільки тоді, коли вона розуміє, для чого це потрібно. Підліток не знає, де йому можуть знадобитися знання з фізики, хімії, алгебри чи інших предметів? Покажіть ці сфери. Причому, бажано, щоб знання були затребувані саме сьогодні, так розуміння того, що ці знання будуть потрібні через кілька років, не є мотивуючим чинником.

4. Купуйте цікаві книги («Цікава фізика», «Цікава геометрія»), довідники з різних навчальних дисциплін. Можливо, через інтерес до цих книг сформується інтерес до предмета в цілому. Підтримуйте допитливість своїм інтересом до відкриттів своєї дитини.

5. Не поспішайте полегшити працю підлітка (зробити за нього домашнє завдання, вимагати від вчителя скасувати який-небудь вид роботи). Але й не змушуйте дитину переробляти завдання, виконувати нудну монотонну роботу, заучувати додатково важкий та незрозумілий матеріал. Навчання повинно бути важким, але посильним.

6. Вселяйте в дитину впевненість, що в неї все неодмінно вийде. Розповідайте про те, які проблеми в навчанні виникали у вас в дитинстві.

7. Ні в якому разі не карайте дитину за невдачі в навчанні. Це сприяє зниженню мотивації.

8. Не заважайте дитині самовизначатися, розвиватися.

9. Батькам бажано відмовитися від акцентів, які пригнічують навчальну мотивацію й орієнтування підлітка на отримання оцінки (повинності, матеріальну винагороду, активне наполягання вчитися тільки на «10 - 12» і т.д.).

 

 P.S:  Пам’ятайте: якщо підліток проявляє небажання вчитися – це не примха, а крик про допомогу. Не лайте, а з’ясуйте причини такої поведінки.

                                   Практичний психолог Мельник Л.О.

15 березня 2017 0 Коментар

 

   Перехідний вік дитини практично завжди супроводжується активним ростом, зміною гормонального балансу й психіки. У свою чергу ці зміни ведуть до погіршення поведінки або навіть агресивності до оточення.

   Підліткова агресія в перехідному віці може бути викликана найрізноманітнішими причинами. Як правило, періодом найбільш вираженої агресивної поведінки підлітків є вік від 10 до 16 років. Агресія підлітка проявляється в навчальному закладі, на вулиці, у сім'ї.

   Прояви агресії можуть бути обумовленні різними чинниками. Від фізіологічних та гормональних змін в організмі до психічних змі, обумовлених формуванням світогляду та власного «Я».

 Розрізняють фізичну агресивність, вербальну агресію, а також аутоагресію, яка проявляється в агресивності до самого себе.

  Стикаючись із проявами агресії, важливо розглядати цю ситуацію не з позиції обвинувачення, а зрозуміти справжню природу такої поведінки . При цьому важливо відрізняти справжню агресивність від імпульсивності, необдуманості вчинків, властивих підлітковому віку.

   Якщо ви помічаєте за власною дитиною прояви будь-якої форми агресивності, пам’ятайте:

1. Не відповідайте агресією на агресію – це лише поглибить проблему, а не вирішить її. Прояв агресії з боку батьків, підлітки сприймають як особисту образу, вважають, що батьки не лише не розуміють їх, але й не бажають зрозуміти. Власні почуття та емоції їм здаються нормальними, а реакція батьків на них, лише прискіпуванням та лише приводом для конфлікту.

   У таких випадках, необхідно говорити спокійним тоном, звертаючись до дитини в м’якій формі, вести діалог як з дорослим, як би важко це не здавалося на перший погляд, це допоможе знизити градус емоцій у спілкуванні.

2. Не перегніть палицю - найголовніша помилка у спробі «виправити» агресивного підлітка - у тому, що батьки покладаються на покарання, як на головний спосіб вирішення проблеми. Звісно, відреагувати батькам необхідно, але не можна заохочувати агресію, важливо чітко позначити позицію, що така поведінка неприпустима, змушує вас переживати. Але робити це потрібно без надмірної строгості. Адже мова-то якраз йде про нестійку підліткову психіку, яка бунтує проти покарань і заборон.

   Караючи підлітка, особливо не розібравшись у причинах його провини, ви ризикуєте тільки погіршити ситуацію. Караючи дитину, а тим більше постійно говорячи про нього в негативно, ви демонструєте саме відкидання, неприйняття.

3. Давайте можливість висловитись - спокійна обстановка, уміння батьків уникати конфліктних ситуації у спілкування з підлітками створять у нього відчуття, що його цінують і підтримують з усіма його складнощами й проблемами, а значить, буде створене необхідне підггрунтя для вирішення проблеми агресії. Станьте прикладом ефективної поведінки, дайте можливість дитині отримати досвід знаходження компромісних рішень.

   Якщо розумієте, що підлітку важко себе стримувати, то дайте йому можливість виплеснути свою агресію без заподіяння шкоди оточенню, дозвольте йому висловитися і вмійте слухати.

   Пам'ятайте, що немає таких психологічних проблем, з якими не допомогли б упоратися любов і взаємна довіра. А підлітковий вік ... він проходить, у той час, як довіра залишається на все життя!

 

15 лютого 2017 0 Коментар

    Підлітковий вік психологічно обумовлений віковою кризою, формування новоутворення та фізіологічними змінами. Дитина, яка досить швидко дорослішає іноді не спроможна впоратись зі змінами, які досить швидко відбуваються в її житті.

    Коли дитина, самостійно не спроможна впоратись із темпом дорослішання, то в неї виникає ряд труднощів, які з часом можуть сприяти формуванню відхилень від норм поведінки, певні девіації, іншими словами про таких дітей говорять – підліток, якого важко виховувати..

      Така дитина потребує потребує особливого ставлення, підвищеної уваги сім'ї, учителя. Вона несприйнятлива до засвоєння позитивного соціального досвіду людства, у неї різке розходження між розумінням суспільних етичних норм й поведінкою людини, вона несприйнятлива до впливу інших людей, до тих чи інших виховних впливів.

Батькам, які помічають за своєю дитиною наступні прояви в поведінці, варто змінити модель спілкування.

Особливості особистості дитини:

– неадекватність самооцінки та рівня домагань;

– невміння спілкуватися; відсутність сенсу та чіткої мети в житті;                                  

– відсутність суб'єкта турбот; відсутність інтелектуальних та естетичних інтересів;

– реакція на пережиту важку ситуацію;

– емоційна недорозвиненість;

– проблеми сфери мотивації та потреб;

– психологічний інфантилізм;

– відсутність дисциплінованості;

– безвідповідальна поведінка.

     Якщо ви помічаєте за дитиною такі прояви, тоді скористуйтесь наступними порадами:

  1. Інтерес – проявляйте зацікавленість до вподобань вашої дитини, з'ясуйте, що  подобається вашій дитині, створіть умови, щоб розділяти захоплення, або знайдіть, щось, чим ви б могли займатись разом. Можливо, це буде не легко, але не здавайтесь, важливою частиною побудови теплих, відкритих стосунків із підлітком, це частина того, що об'єднає.
  2. Строгість – підлітковий вік, це період бунтарства та протидія правилами. Батькам необхідно створити умови, рівні для всіх членів родини. Кожен має виконувати внутрішньосімейні правила. Дайте зрозуміти вашій дитині, що в неї буде більше волі, але при цьому й більше відповідальності. Воля без відповідальності  безглузда. Вам варто допомогти своїй дитині навчитися планувати свої діїнаперед. Ви не повинні робити це за підлітка; просто спрямуйте його.
  3. Спілкуйтеся щодня - щоденне спілкування є важливим для підтримки відкритості між вами. Ваша дитина буде розкутішою, довірятиме вам, якщо ви спілкуватиметеся з нею щодня. Довіра ґрунтується на практиці.

    Щоденне спілкування покаже вашій дитині, що ви дбаєте про неї. Це дуже важливий фактор, тому що підлітки почуваються комфортніше з батьками, які активно залучені до їхнє життя.

  1. Терпіння- коли йдеться про виховання важкого підлітка, ваша терпіння дуже важливе. Бути терплячим важко, тому ви захочете побачити результати негайно. Але у більшості випадків вашій дитині просто необхідно перерости таку поведінку. Загалом, якщо зможете знайти в собі терпіння, то керуватимете ситуацію значно краще.
  2. Упереджувальний підхід - тільки-но ви помітили що в дитини з’явилися проблеми, вам необхідно починати діяти негайно. Негайний початок дій покаже підлітку, що ви не збираєтесь сидіти, склавши руки, й дозволити йому вживати наркотики, алкоголь або займатися іншими речами, яких ви не схвалюєте. Упереджувальний підхід може скоротити глибину й тривалість проблем вашого підлітка.
  3. Єдиний фронт - у багатьох випадках батьки не сходяться в думках про те, яке рішення їм необхідно прийняти щодо ситуації, в яку потрапила їхня дитина. У жодному разі не розказуйте про це своєму синові чи доньці. Ви маєте завжди демонструвати «єдиний фронт». Коли дитина зрозуміє, що ви дієте спільно, однією командою, і вона не зможе втекти під захист одного з батьків, ваші плани допомогти матимуть більші шанси на успіх.

    Такі поради не виправлять ситуації зразу ж, і ваша дитина не зміниться за один день,  але допоможуть вам поступово досягти змін, а отже й покращити стосунки з підлітком.

  

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                            Психолог: Гурняк Д.І.

26 січня 2017 0 Коментар

   Перевірте, чи має фірма ліцензію на посередництво в працевлаштуванні за кордоном та копію дозволу на працевлаштування громадян України або копію ліцензії на здійснення посередницької діяльності у працевлаштуванні громадян України. Перевірити достовірність ліцензії можна, звернувшись на Національну «гарячу лінію» з питань торгівлі людьми – 0 800 500 225!

  1. Перебуваючи на фірмі, ви маєте право ознайомитися з такими документами, як:
  • Копія свідоцтва про державну реєстрацію;
  • Оригінал ліцензії;
  • Інформація про повне найменування посередника (його адреса, номер телефонів  і прізвища, імена та по  батькові керівників чи власників);
  • Номери телефонів місцевого органу Державної служби зайнятості України,представництва Державного комітету з питань регулярної політики й підприємництва;
  • Нормативно-правові акти, яких повинен дотримуватися посередник при наданні посередницьких послуг із працевлаштування українських громадян за кордоном;
  • Витяги із Закону «Про захист прав споживачів» у частині надання послуг.
  1. Фірма-посередник має надати проект трудового договору (контракт) з іноземними роботодавцями, ЗАВІРЕНИЙ РОБОТОДАВЦЕМ.
  2. Згідно із законодавством України, фірма, яка пропонує посередництво в працевлаштуванні за кордоном, не має права брати передоплату в будь-якій формі за надання послуг до укладання трудового договору (контракту) з іноземним роботодавцем.
  3. Підписання трудового договору (контракту) є обов’язковою умовою легального працевлаштування. Він складається у двох примірниках: один віддається клієнту, а другий залишається в посередника.
  4. Погоджуйтесь на сприяння в працевлаштуванні лише за умови оформлення спеціальної робочої візи – службова, туристична та гостьова візи не дають права на легальну роботу за кордоном.
  5. Пам’ятайте, наявність копії закордонного паспорта чи копії довідки про присвоєння ідентифікаційного номера значно полегшить процедуру відновлення документів за необхідності.
  6. Зателефонуйте до посольства тієї країни, в яку плануєте їхати працювати, та уточніть, чи відкриваються на даний момент робочі візи для громадян України за даною спеціальністю, а також, які документи треба надати для відкриття робочої візи, і скільки вона коштує.

 

 

P.S. Подорожуйте, розвивайтеся та реалізовуйте себе, дбаючи про  власну безпеку!

Психолог: Гурняк Д.І.

Контакти

  • Тел/Факс: +38 (044) 540-69-06

Ми в соціальних мережах: