zoofirma.ru
17 квітня 2019 0 Коментар

     Дослідження свідчать, що сучасні підлітки відчувають більший стрес, аніж дорослі. І цей факт тривожить батьків. Підлітковий стрес – поширене явище, якому потрібно навчитися давати раду. Незважаючи на те, що підлітки мають чимало причин для стресу, із ним можна впоратися. Виявивши достатньо терпіння, батьки спроможні допомогти дитині навчитися долати стрес.

     Що таке підлітковий стрес

     Стрес – це реакція організму на складні або загрозливі ситуації. Ви відчуваєте стрес, стикаючись із несприятливими обставинами. Стрес активізує в організмі механізм «бий або біжи».

     Стресових ситуацій у підлітковому віці є дуже багато, і вони є різноманітні. Одна і та сама стресогенна подія може по-різному впливати на молодих людей – усе залежить від того, що вони вважають стресом.

     Д. Магнусеон  зазначає, що у тих школярів, які ще не вступили у період юності, але перебувають в ситуаціях пов’язаних з концентрацією на своїх фізичних особливостях, зовнішніх тілесних наслідках і можливих зовнішніх покараннях викликають у них неспокій. Вони більше думають про психологічні наслідки як підстави для тривоги в кожній ситуації (наприклад передчуття сорому, усамітнення чи втрата особистісної цілісності).

 

Як зменшити вплив стресу на організм на всіх трьох етапах?

 

      Крок №1. Намагайтеся спати не менше 8 годин у добре провітрюваному приміщенні.

     Дуже часто стрес пов'язаний з недосипанням. Коли людина спить менше 6 годин, вона вже має проблеми з хронічним стресом. Постійний недосип – прямий шлях до емоційних перевантажень, тож якнайшвидше нормалізуйте свій сон та його тривалість. Важливо спати у добре провітрюваному приміщенні з мінімальною кількістю світлових та звукових подразників. Міцний та достатній за часом сон – прекрасна передумова для лікування та профілактики стресу.

      Крок №2. Забезпечте своєму організму помірні фізичні навантаження.

      Коли впродовж доби ми даємо достатнє навантаження своїм м'язам – особливо коли це аеробні вправи на свіжому повітрі, – ми запускаємо у нашому організмі цілу біохімічну кухню. Помірне фізичне навантаження усуває симптоми затяжного стресу на 40%. Спортивні вправи дозволяють організму виробляти достатню кількість гормонів, які впливають на настрій та дозволяють знівелювати наслідки стресу. Іншими словами – біг, піші прогулянки, заняття в тренажерному залі, танці та інші навантаження знімають тривогу і хвилювання.

      Крок №3. Аутогенне тренування.

      Аутогенне тренування – це розумовий процес, який дозволяє за допомогою позитивних думок та візуалізацій налаштувати себе на добрий лад, щоб прожити майбутній день у сприятливому настрої та мінімізувати негативний вплив можливого стресу. Аутогенне тренування зменшує ступінь емоційних реакцій на стрес, допомагає досягти заспокоєння, розслаблення, відігнати тривожні думки. Не дозволяйте стороннім людям створювати для вас стресову ситуацію – завжди намагайтеся бути спокійними та врівноваженими. Визначте для себе ваш особистий темп роботи, працюйте в найбільш комфортному для вас ритмі і не поспішайте – поспіх також приводить до стресу.

     Крок №4. Практикуйте дихальну гімнастику.

     Правильне дихання, якісне надходження кисню в організм і засвоєння його тканинами  позитивно впливає на обмін речовин, який часто страждає під час стресу. Освоєння технік дихальної гімнастики - це ще й ефективний спосіб упоратися з тривожними емоціями. Основні види такої гімнастики: дихальна гімнастика Бутейко, дихальна гімнастика Мюллера та дихальна гімнастика Стрельнікової. Якщо робити вправи регулярно, ви позбавитеся тривоги і у вас з'явиться імунітет до стресових ситуацій.

    Крок №5. Харчуйтеся повноцінно та якісно.

    Слідкуйте за харчуванням та забезпечте свій організм необхідними макро- та мікроелементами, жирами, білками та вуглеводами. Збалансоване та якісне харчування – безперечний аргумент проти стресу.

    Крок №6. Шукайте підтримки у друзів та рідних.

    Соціальні зв'язки, підтримка друзів і членів сім'ї є сильною і безапеляційною протидією стресу. Чим самотніша та  ізольованіша людина, тим більше вона схильна до стресу. Близькі друзі та родичі завжди готові віддати вам свою турботу та підтримку, що в свою чергу допомагає пережити сильні потрясіння. Тому близькі дружні стосунки – гарний фактор у профілактиці та лікуванні стресу. Важливо, щоб ви самі та ваші друзі були оптимістами, оскільки оптимісти, маючи сильне почуттям гумору, легше долають труднощі, визнають, що зміна є частиною життя, і вірять у вищі сили або цілі. Водночас дозволяйте собі відпочинок від оточуючих і не будьте легкодоступними завжди і всюди.

    Пам'ятайте, що цілком уникнути стресу неможливо. Натомість можна навчитися ним управляти, щоб він не мав негативного впливу на ваше життя.

 

 

Список використаної літератури

  1. Вереніч Н. Особливості тривожності сучасних підлітків / Н. Вереніч // Підліток: як йому допомогти. – К., 2004. – С. 60–65.
  2. Фридман Л.М. Психология детей и подростков / Лев Моисеевич Фридман. – М.: Изд-ство Института психотерапии, 2003. – 480 с.
  3. Щербатых Ю.В. Психология стресса и методы коррекции / Юрий Викторович Щербатых. – СПб.: Питер, 2006. – 256 с. 

 

 

 

 

 

 

 

10 лютого 2019 0 Коментар

      Прекрасне світле почуття завітало до вашого серця. Ви відчуваєте себе навдивовижу щасливою людиною. Вам хочеться обійняти ввесь світ. І щоб там не говорили, наприклад: «Дай серцю волю – заведе в неволю», та все ж, погодьтеся, що кохання - це такий політ душі, така безпричинна радість, яка робить людину кращою, вдосконалює її. Але часто буває так, що згодом усвідомлюєте: ваше почуття, на жаль, не знаходить взаємності в іншої половинки.

     І з цим не так-то й легко спочатку змиритися. Та все ж не варто впадати у відчай. Немає такої проблеми у житті, яку не можна було б вирішити. Нерозділене кохання – це не поразка, у жодному  разі,  не щось випадкове; життя на цьому не закінчується.

     Цей вибір не є вашою помилкою, навіть якщо ваше почуття – нерозділене. Ми всі в житті є воїнами. Якщо розумно підійти до чергового випробування в житті, то маємо всі шанси не дозволити йому нас здолати, а самому стати переможцем. І це завжди можливо, повірте!

     Що робити? Як забути людину, яку любиш, якщо вона не звертає на тебе увагу?

     По-перше, потрібно зняти рожеві окуляри та зрозуміти, що життя продовжується.

     По–друге, щоб забути кохану людину – не примушуйте себе забувати! Можна почати цілеспрямовано викреслювати цю людину зі свого життя й, може, це дійсно комусь допомагає, але, зазвичай, це – не найкращий спосіб, щоб забути. Оскільки будь-яке нав’язування, як відомо, викликає опір. Чим частіше ви будете наказувати собі, що вам негайно треба позбутися будь-яких спогадів про кохану людину, тим частіше вони вас переслідуватимуть. Багато хто радить одразу ж перевести увагу на когось іншого, знайти людину, в яку можна закохатися. Однак, допоки ваші попередні почуття не згаснуть, нові відносини з кимось іншим можуть стати мукою для вас, бо ви ще шукатимете в іншій людині риси попередньої, і якщо не знаходитимете, відчуватимете біль. Це може стати мукою й для тієї іншої людини, бо ви її використовуватимете як заспокійливий засіб. І коли ваші емоції до попередньої людини зникнуть, то й інша може виявитися вже непотрібною. У цьому – небезпека. На мою думку, краще все ж дочекатися того моменту, коли почуття самі згаснуть. Але раджу не просто сидіти, склавши руки, і чекати. Озирніться!  На вас у житті чекає ще безліч таких цікавих і корисних справ, а, отже, часу для того аби страждати, просто немає!

     Звільнитися від влади нерозділених почуттів можна, і першим кроком буде їх визнання й прийняття. Ви можете усвідомити це на самоті, написати на папері або поділитися з надійними людьми, але першочерговий крок - визнати існування таких почуттів. Наступний крок - прийняття тих фактів, через які не склалися ці відносини. У почуттів є властивість проходити, й жоден біль не триває вічно, якщо його штучно не продовжувати. Щоб швидше позбутися нерозділеного кохання, має сенс віддалитися від об’єкта, адже почуття міцнішають, якщо тривалий час проводити з коханою людиною. Не треба сахатися від людини й обходити її, принципово не вітаючись, що буде виходити за межі адекватності. Ваше завдання мінімізувати контакти.  Якщо ви разом працюєте, то виберіть іншу компанію для перекусів і перекурів, але спілкуйтеся з ділових питань, а якщо ви сусіди, то перестаньте бігати за викруткою або сіллю саме в цю квартиру, купіть уже свою. Припиніть займатися мазохізмом, ятрити  й так болючу емоційну рану. Не «моніторте» сторінку коханого в соцмережах, відстежуючи всі зміни й «лайки», почніть жити своїм життям. Віддалення неминуче потягне за собою зміну вашої соціальної структури й кола спілкування, адже звільниться місце й час. Заповнити прогалини ви зможете власними заняттями, на які раніше не вистачало часу або новими знайомствами, що задовольнять ваші інтереси й потреби на даний момент.

    Забезпечте собі постійну зайнятість, щоб уникнути спокуси конструювати в голові різні варіанти вашого спільного неможливого майбутнього. Завершіть проект, приберіть квартиру, зробіть перестановку, перешийте старі сукні, займіться саморозвитком, своєю зовнішністю, запишіться на курси.

    Як забути нерозділене кохання за один день, не знає ніхто. Цей процес потребує часу й терпіння. Іноді почуття будуть повертатися з новою силою, спогади будуть влітати ураганом в уже усталене життя, і такі рецидиви вважаються нормою. Кожного разу періоди спокою будуть тривалішими, а кількість сліз буде зменшуватися, і прийде час, коли ви згадаєте про своє нерозділене кохання лише після чийогось запитання, й усередині нічого не здригнеться: «Так було. Та минуло». Швидше за все, з часом, ви зможете адекватно й без прикрас розглянути людину й зрозуміти, що вона вам не підходить. Закоханість, яка застилає очі й посилюється відсутністю взаємності, зазвичай прикрашає людину, домальовує їй бажані якості й погано співвідноситься з дійсністю.

    Не влаштовуйте собі провокацій на кшталт зустрічей, щоб перевірити, чи минули почуття, чи щось залишилося. Поводьтеся з подібним станом як із будь-якою залежністю (адже, насправді, хвороблива захопленість людиною, байдужоюм до вас - це і є емоційна залежність). Пробувати спілкуватися, залишатися наодинці, телефонувати вночі – це той же ризик, що й  запрошувати закодованого пияка в бар. Шанс, що він буде пити лише молоко, звичайно, є, але навіщо експериментувати?

    Дайте вихід своїм почуттям: болі, смутку, злості, досаді. Чим швидше ці емоції перегорять, тим швидше ви звільнитеся від важких переживань. Спілкуйтеся з людьми, фліртуйте, установлюйте легкі стосунки, але щось серйозне починайте будувати, коли біль всередині вляжеться, коли зближення буде відбуватися поступово з тим, кого ви примічаєте,  і хто приймає вас.

 

Список використаних джерел

 

  1. http://wlife.pp.ua/nerozdilene-koxannya-yak-perezhiti-poradi.html
  2. http://old.dyvensvit.org/articles/100297.html
04 лютого 2019 0 Коментар

   Складно не «загубитися» в сучасному світі, з огляду на ті безмежні вибори і можливості, які нас оточують. І ставати все більш зрозумілим те, що нелегко визначити ту єдину правильну траєкторію, будь то в навчанні, кар'єрі, або в відносинах.

28 листопада 2018 0 Коментар

 

 

Небезпека чекає нас в Інтернеті навіть у звичайних, на наш погляд, життєвих ситуаціях. Прогрес - явище різнобічне, яке разом із користю й розвитком несе нові ризики та проблеми. Один із прикладів такої проблеми - кібербулінг. Це досить нове поняття для нашої країни, воно прийшло до нас із Заходу разом із чатами й соціальними мережами.

Кібербулінг – це переслідування інших осіб із використанням сучасних електронних технологій: ІНТЕРНЕТУ (електронної пошти, форумів, чатів, ICQ) та інших засобів електронної техніки – мобільних телефонів, пейджерів.
Це явище набирає в Україні все більших обертів, і вже настав час, говорити про нього, як про одну з найрозповсюдженіших форм насильства – кібертероризм.

Виявляти та боротися з кібертерористами важко , бо кібертероризм у молодіжному середовищі має свої особливості:

• Молодь спілкується між собою частіше приховано від дорослих, а спілкування у всесвітній мережі ІНТЕРНЕТ, позбавляє дорослих можливості здійснювати контроль
• Швидке і багатоадресне розповсюдження інформації
• Частіше кіберпереслідувачі знають, кого вони переслідують, а їх жертви не завжди знають, хто переслідує їх
• Перебування в ІНТЕРНЕТI може бути анонімним
• Занижене почуття відповідальності кібертерористів
• Жертви кібернасильства, як і жертви інших форм насильства, приховують факти кібербулінгу стосовно себе (страх переслідувачів, та батьків, які можуть обмежити доступ до мобільного телефону, ІНТЕРНЕТУ)

Кібертероризм є потужним засобом психічного насильства і стає частою причиною душевних страждань та психічних розладів молоді. З цим явищем потрібно боротись!

Попередження впливу кібертероризму на молодь 
( На замітку батькам і педагогам )

• Станьте самі провідником у світ ІНТЕРНЕТУ для своєї дитини, і навіть негативний досвід зустрічі з впливом небажаної інформації, можна використати як застереження й профілактики цієї форми насильства
• Будьте уважні, та заохочуйте дитину бути уважною, при передачі інформації про себе. Ваша дитина повинна усвідомлювати, що стороннім особам, повідомляти про своє ім'я, прізвище, номер телефону, електронну адресу, давати фотографію без Вашого дозволу, небезпечно!
• Навчіть свою дитину критично оцінювати інформацію, яку пропонує «всесвітня мережа». Варто пам'ятати, що не вся інформація є достовірною й часто потребує звірення з іншими джерелами тієї ж тематики
• Ніколи не використовуйте спільні з дитиною паролі доступу до мережі, PIN-коди та тому подібне
• Мережа ІНТЕРНЕТ має свою етику-поважайте її самі, вчіть поважати її Ваших дітей
• Заохочуйте дітей до дослідження та вивчення конструктивних можливостей , що надає мережа ІНТЕРНЕТ.

 

Сторінка 1 із 5

Контакти

  • Тел/Факс: +38 (044) 540-69-06

Ми в соціальних мережах: